Утиштесь, прошу вас, мої брати й сестри.
Утиштесь, прошу вас, і не клокочіть.
До Бога потрібно усім нам принести
Усі сподівання й Він благословить.
У вірі твердій, у постійній молитві
Потрібно стояти кожнісіньку мить.
Бог в нас по правиці стоїть і Він битву
Святу і правдиву нехай Сам вершить.
Розтисніть свої кулаки і серця ви,
Зубами в безсиллі ви не скрегочіть-
Нехай вас наповнить свята Божа милість.
Себе і проблеми ви Богу вручіть.
Утиштесь...Утиштеся і заспокойтесь...
Бог вірний, ніколи не кине Він нас!
На Бога надійтесь, Йому ви віддайтесь.
Він нас стереже кожну мить, кожен час.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2954 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Окрошка - Eвгения Игнатьева (псевдоним) Этот рассказ, в общем, не имеет особенно христианского смысла, я к этому и не стремилась. Но мне хочется его опубликовать по двум причинам: во первых потому что в нем я описала Сергея КОлешню, руководителя театра Nota Bene (кто-то его наверняка знает) и отчасти его жену Марину. И еще здесь много из моего опыта переводчика в миссионерких поездках. БОльшое спасибо всем, кто вкусно кормил меня в Тюмени, Орле и других городах. Я помню ваши блюда и ваше гостеприимство!
