В Господню руку серце положив,
Вдивляючись в Його пресвітлі очі.
Я сяйво їх нестиму дні і ночі,
Де б не ходив.
Вони мене зігріють в стужі час
І втишать жар душі у дні пекельні.
У світлі їх усі думки непевні
Втечуть ураз.
Господні очі, ваше світло хай
Заллє мій розум й душу безборонні
І серце те, що у святій долоні,
Наповнить через край.
Хай серце трепетне, забувши про вагу,
Ридає в благодатному промінні.
Любові сльози, ніжні і дитинні,
З собою принесуть снагу
Для стуків відданих у непривітнім світі,
Що роздає, немов дари, печаль.
...Ти, серце, в Господа, тебе не вразить жаль,
Тебе бо люблять і навчать любити.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Формирование и построение нового общества - Антон Люди придумали формы и структуры общества, чтобы управлять всем этим хозяйством. Но придумали так, что равенства нет при этом, ведь централизация приводит к авторитаризму и господству над людьми. Могут сказать, что иначе - разрушение государства будет. - Но ведь и через централизацию также к разрушению идем, если знаем на примерах истории, и нынешней жизни. Проблема сложности структуры в том, что ищут выгоды, и усложняют весь процесс жизни общества. Много энергии и ресурсов идет на тотальный контроль. В этом и проблема, и надо безкорыстие принять в ранг государственной политики. Это уже есть через ООН, и этот пример можно изучить и расширить на все страны!
